В
будь-якому віці у казках можна відкрити щось сокровaенне і хвилююче. Слухаючи їх
в дитинстві, людина несвідомо накопичує цілий «банк життєвих ситуацій», тому
дуже важливо, щоб усвідомлення «казкових уроків» починалося з раннього віку, з
відповіді на питання: «Чому нас вчить казка?».
В
душі кожної дитини криється бажання вільної театралізованої гри, в якій він
відтворює знайомі літературні сюжети. Саме це активізує його мислення, тренує
пам'ять і образне сприйняття, розвиває уяву і фантазію, удосконалює мову. А
переоцінити роль рідної мови, який допомагає людям - насамперед дітям - свідомо
сприймати навколишній світ і є засобом спілкування, - неможливо. С. Я.
Рубінштейн писав: « Чим виразніше мова, тим більше вона мова, а не тільки мову,
тому що чим виразніше мова, тим більше в ній виступає говорить: його обличчя,
він сам ». Використання дітьми різноманітних засобів виразності мовлення -
найважливіша умова своєчасного інтелектуального, мовного, літературного і
художнього розвитку.
Виразна
мова включає в себе вербальні (інтонація, лексика і синтаксис) і невербальні
(міміка, жести, поза) кошти.
Для
розвитку виразного мовлення необхідно створення умов, у яких кожен дитина міг
би передати свої емоції, почуття, бажання і погляди, як у звичайній розмові,
так і публічно, не соромлячись слухачів. Величезну допомогу в цьому надають
заняття з театралізованої діяльності; це гра, і пожити і порадіти в ній кожна
дитина. Виховні можливості театралізованої діяльності величезні: її тематика не
обмежена і може задовольнити інтереси і бажання дитини. Беручи участь у ній,
діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті - через
образи, фарби, звуки, музику, вміло поставлені запитання спонукають думати,
аналізувати, робити висновки і узагальнення. У процесі роботи над виразністю
реплік персонажів, власних висловлювань активізується словник дитини,
вдосконалюється звукова культура мовлення, її інтонаційний лад, поліпшується
діалогічна мова, її граматичний лад.
Театралізована
діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів
дитини, залучає
його до духовних цінностей. Театралізовані заняття розвивають емоційну сферу
дитини, примушують його співчувати персонажам, співпереживати розігруються
події. « У процесі співчуття, - як зазначав психолог і педагог, академік Б. М.
Теплов, - створюються певні відносини і моральні оцінки, мають незрівнянно
більшу примусову силу, ніж оцінки, просто повідомляються і засвоювані ». Таким
чином, театралізована діяльність - найважливіший засіб розвитку у дітей
емпатії, тобто здатності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестам,
інтонації, уміння ставити себе на його місце в різних ситуаціях, знаходити
адекватні способи сприяння. «Щоб веселитися чужим веселощами і співчувати
чужому горю, потрібно вміти за допомогою уяви перенестися в становище іншої
людини, подумки стати на його місце», - стверджував Б. М.
Теплов.
Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок
поведінки завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей
дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта,
чесність, сміливість та ін).
Театралізована
діяльність дозволяє дитині вирішувати проблемні ситуації опосередковано від
імені якогось персонажа. Це допомагає долати боязкість, невпевненість у собі,
сором'язливість. Таким чином, театралізовані заняття допомагають всебічно розвивати
дитину.
Тому
саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічні завдання,
що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального та
художньо - естетичного виховання. Вона - невичерпне джерело розвитку почуттів,
переживань і емоційних відкриттів, спосіб прилучення до духовного багатства. В
результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до
добра і зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування,
непевності в собі. У нашому світі, насиченому інформацією і стресами, душа
просить казки - дива, відчуття безтурботного дитинства
Вивчивши
сучасну методичну літературу, я вибрала матеріал для впровадження їх у практику
своєї групи, а також прийшла до висновку, що використовуючи даний матеріал,
можна підви - сить інтерес до театрально - ігрової діяльності, розширити
уявлення дітей про навколишню дійсність, удосконалювати вміння зв'язно та
виразно переказувати казки.
