ДОМАШНІ ТВАРИНИ І ДІТИ – ПЕРЕВАГИ І ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ
Більшість дітей люблять тварин – вони милі, теплі і приємні, і для дитини вони здаються плюшевими ведмедиками. Догляд за домашніми тваринами може принести багато винагород:
·         тварини можуть забезпечити спілкування, відданість і безумовну любов, допомагаючи дітям розвивати самоповагу
·         догляд за твариною вчить дітей поводитися відповідально по відношенню до інших
·         вивчення потреб і бажань тварин, бачення світу з точки зору тваринки допомагає дітям розвинути емпатію.
Просто пам’ятайте, наскільки б вони не любили тварин, малюки та діти дошкільного віку вимагають постійного нагляду за домашніми тваринами. Так само тримати домашню тварину тільки задля навчання відповідальності дитини не дуже гарна ідея. Навіть відповідальні діти можуть бути забудькуватими, а постійне нагадування про годування і догляд може викликати у дитини неприязнь до тварин. Так, перш ніж завести вихованця, переконайтеся, що ви готові годувати і тренувати його, коли вашій дитині раптом “не хочеться” або є інші справи.

                     При цьому потрібно знати кілька важливих правил.
1. Дотримуємося правил гігієни.
Елементарні правила гігієни знижують ризики захворювань, що передаються від тварини до людини, практично до нуля.
·         мийте руки після ігор з твариною і при контакті з дитиною;
·         не давайте малюкові грати з предметами гігієни, іграшками та іншими речами тварини;
·         не допускайте контакту дитини з фекаліями.
2. Вакцинуємо улюбленця.
Для того, щоб уникнути сказу та інших захворювань, регулярно робіть щеплення тварині та відвідуйте ветеринара. Щеплення від сказу виконується раз на рік.
3. Проводимо профілактику від бліх і глистів.
Проводьте профілактику від гельмінтів, бліх та кліщів.
Краплі від бліх і кліщів застосовуйте в теплий період кожні 3 тижні, а в холодний - раз в 4 тижні. Проганяти глистів можна за допомогою крапель на холку, суспензії або таблеток раз в квартал.
 
Цікавий факт: в сім'ях, де є тварини, діти страждають від алергії в рази рідше. Лікарі вважають, що це пов'язано з роботою імунної системи. Так, дослідники брали аналіз слини на імуноглобулін і виявили, що його рівень набагато вищий у тих, хто мав вдома чотириногого друга.
              

                Правила безпечної поведінки з тваринами для дітей
Навколо тебе існує дивовижний світ живих істот, створених природою. Деяких з них ти можеш бачити щодня на вулиці або ж удома, інші мешкають у дикій природі.
Ми розповімо тобі про те, як треба поводитися з деякими видами тварин і комах;як убезпечити себе від можливих нещасних випадків під час спілкування з тваринами і комахами.
                                             Про домашніх улюбленців
У тебе вдома є собака чи кіт або ж інша домашня тваринка? Тоді тобі буде дуже цікаво послухати наступні поради для безпечного утримання твого улюбленця:
 
·         якщо ти знайшов на вулиці та підібрав або придбав якусь тваринку, ніколи не приховуй цього від батьків;
·         якщо ж у тебе з'явився маленький друг, обов'язково покажи його ветеринарові для призначення відповідних щеплень. Це захистить твого улюбленця від хвороб та зробить безпечними ігри з ним;
·         запам'ятай поради ветеринарного лікаря щодо особливостей даної тваринки, її породи. Дізнайся, як потрібно з нею поводитися, як треба за нею доглядати, яким чином її годувати і що забороняється їй робити;
·         слідкуй за чистотою й охайністю твого улюбленця;
·         якщо поведінка твого утриманця здається тобі підозрілою: агресивною чи хворобливою, або ж він нічого не їсть, відразу сповісти про це батьків і покажіть тваринку ветеринарові;
·         кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов'язково мий руки;
·         ніколи не намагайся вдарити, штовхнути свого утриманця, адже цим ти можеш злякати його, і він через це може нанести тобі пошкодження;
·         якщо ти якимось чином при контакті чи грі з маленьким другом отримав подряпини або укуси, негайно скажи про це батькам і проконсультуйся з лікарем для оброблення рани. Це особливо важливо, якщо це сталося при контакті з незнайомою, бездомною твариною;
·         поводься з утриманцем лагідно, так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Пам'ятай, що це жива істота, яка потребує твоєї уваги та догляду.

          Якщо ти раптом на вулиці зустрівся з незнайомою твариною чи комахою, запамятай наступне:
Не наближайся і не намагайся торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди: вдарити або ж укусити.

Пам'ятай, що особливо кольорово-яскраві комахи привертають до себе увагу своїм забарвленням, і часто малюки тягнуться взяти їх у руки, щоб роздивитися. Це небезпечно! Оскільки багато з них є отруйними видами.
Якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак, і вони дивляться у твій бік, то перше, що треба зробити - не рухатися у бік тварин. Не панікуй, не зли тварин і різко не втікай! Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.

                                                 
Коли ти в зоопарку:
 ·         не підходь надто близько до перегороді та кліток, в яких перебувають тварини, бо це небезпечно;
·         не годуй із рук тварин, тому що не вся їжа може бути для них корисна, та деякі тварини можуть завдати тобі шкоди;

    слухайся порад батьків чи старших.

               Роль тата у вихованні дитини дошкільного віку.

    «Один батько вартий більше ста вчителів», – говорить народне прислів'я. Мати, як правило, впливає на дитину ласкою і добротою. Вона відіграє велику роль у вихованні гуманістичних рис характеру, а ось формування у дітей цілеспрямованості, наполегливості, сміливості – це турбота батька. 
      В дошкільному віці дитина стає менш залежною від матері й активно зближується з батьком. У цей період останній допомагає дитині-дошкільнику опановувати нові вміння – ходити, говорити, самостійно їсти. Маля вже може втримати у свідомості образ любимої мами і тому дозволяє батькові доглядати за собою, грати і ходити на прогулянки. Йому вже приємно зробити щось «спеціально для тата» – принести газету, подати ложку або рушник.

     У дошкільному віці малюк бурхливо висловлює свої почуття по відношенню до матері, і любов чергується зі злістю та образою. Якщо батько не виступає в ролі «другої мами», то його відносини з дитиною більш спокійні. Це дозволить дитині в майбутньому сформувати гармонійні стосунки з оточуючими.

    На сьогодні ставлення батька до дитини зазнає суттєвих змін. Так, у 80-90-х роках ХХ ст. рідко можна було побачити батька, який приводив у дитячий садок свою дитину чи забирав звідти, ходив з нею у кіно, гуляв на вулиці. Вважалося, що виховувати дітей і займатися з ними повинна мати, дитячий садок, школа, а батько заробляє гроші для благополуччя своєї родини. 

Новим явищем ХХІ сторіччя сторіччя стало те, що у батька з'явилося бажання приділяти більше часу вихованню своїх дітей. Чому так?
   Сучасні батьки – це діти батьків згадуваних 80-90-х років, які недоотримали тепла і виховання в дитинстві від своїх батьків. Вони інтуїтивно бажають вкласти в своїх дітей все те, чого були позбавлені у повній мірі самі. Тим більше що зараз з'явилося більше можливостей дати дітям все те, про що мріяли самі. 
    Наведемо приклад. Тато зайнятий на роботі, повертається пізно, а дитина чекає: «Ось скоро тато прийде», чує він, – і засинає, так і не побачивши батька. І якщо так пройде тиждень, місяць, так пройдуть роки, то виникає парадокс: хоча вся сім'я живе в одній квартирі, під одним дахом, проте батько і діти не знають один одного добре, тато навіть не помітив, як виросли діти. Чи добре це? Ні, дуже навіть погано. Тому, що час зародження справжньою серцевої дружби між батьком і сином (донькою) пройшов.      Минув час, коли батько зміг увійти в життя своїх дітей як своя людина, старший друг, наставник. 
   Насправді спілкування з батьком суттєво розширює внутрішній світ дитини, особливо в дошкільному віці. У цей період розвитку дитини між нею і батьком встановлюється якісно новий, більш тісний зв'язок. Зазвичай він не грунтується на задоволенні тілесних потреб малюка, як це відбувається у випадку з матір'ю.
   Спілкування з батьком доставляє дитині незнайоме раніше задоволення . Воно також може бути прекрасним «антрактом» серед постійного проведення часу з матір'ю.
   Займатися з дитиною дошкільного віку набагато важче, ніж доглядати за немовлям. Жінці необхідний якийсь час для психологічного і фізичного розвантаження, тому чоловік доставить їй велике задоволення, якщо погуляє або пограє з малюком, поки вона готує обід або робить зачіску.
   Батько дуже допоможе матері, якщо оцінить її старання в очах дитини: «Мама приготувала чудовий обід!» або «Мені подобаються твої нові туфлі. Як добре, що мама їх купила ». Хороший батько завжди підтримає мати у вихованні дитини; «Мама сказала, що вже пора спати, значить, нам потрібно закінчити гру».
    Щоб стати для своїх дітей своєю людиною, недостатньо бути для них батьком. Потрібно, щоб тато й мати жили разом, як друзі. 
   І наприкінці знайте: гордість за своїх батьків – це фундамент для зльоту особистості дитини. Сором за своїх батьків – це тягар на серці, який обламує крила і не дозволяє дитині злітати до повної висоти.